Оскільки в Україні продовжено дію воєнного стану (Закон від 14.01.2026 № 4757-IX) та строк проведення загальної мобілізації (Закон від 14.01.2026 № 4758-IX), мобілізаційні спори залишаються однією з найактуальніших категорій адміністративних справ.
Нижче — практичний огляд того, що реально оскаржити у спорах з ТЦК та СП, які позиції підтримують суди на початок 2026 року та де шанси на успіх мінімальні.
Що таке мобілізаційні спори
Мобілізаційні спори — це адміністративні справи, що виникають через незгоду громадян із рішеннями, діями або бездіяльністю ТЦК та СП у питаннях:
військового обліку;
вручення повісток;
накладення штрафів;
надання відстрочки;
бронювання;
внесення або невнесення відомостей до реєстру «Оберіг»;
мобілізації всупереч чинним підставам для відстрочки.
Мобілізація — це комплекс заходів, спрямованих на забезпечення оборони держави, зокрема шляхом комплектування особового складу Сил оборони України.
Найпоширеніші категорії спорів
Оскарження штрафів ТЦК та СП (ст. 210, 210-1 КУпАП).
Оскарження відмови у відстрочці.
Незаконна мобілізація при чинному бронюванні.
Спори щодо рішень ВЛК (переважно через порушення процедури).
Незаконне внесення даних до реєстру або невнесення відомостей про відстрочку/виключення з обліку.
Що реально виграють у 2026 році
Судова практика початку 2026 року показує: найчастіше задовольняються позови, де доведено процедурні порушення або ігнорування чинних підстав для відстрочки.
1. Скасування штрафів ТЦК та СП
Відсутність належного повідомлення
Ключове питання — чи довів орган факт належного оповіщення особи.
У справі № 381/7531/25 (рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27.01.2026) суд встановив відсутність доказів належного інформування особи про виклик. Як наслідок — відсутній склад правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Постанову скасовано, справу закрито.
Подібна позиція викладена у справі № 243/11391/25 (рішення від 21.01.2026).
Пропуск строків притягнення (ст. 38 КУпАП)
У справі № 211/13505/25 (рішення від 23.01.2026) суд скасував штраф через пропуск строку накладення адміністративного стягнення. Аналогічний підхід застосовано у справі № 159/5030/25.
2. Реєстр «Оберіг» і внесення недостовірних відомостей
У справі № 140/15598/25 суд визнав протиправними дії щодо внесення до реєстру інформації про «порушення правил військового обліку» за відсутності постанови про адміністративну відповідальність.
Суд наголосив, що внесення відомостей до реєстру можливе лише за наявності встановлених законом підстав відповідно до Закону № 1951-VIII.
3. Невнесення відстрочки або виключення з обліку
Непридатність до служби
У справі № 620/11788/25 (рішення від 13.01.2026) суд визнав протиправною бездіяльність ТЦК щодо невнесення до реєстру відомостей про непридатність до військової служби з виключенням з обліку.
Нерозгляд заяви
У справі № 420/26975/25 (рішення від 16.01.2026) суд визнав протиправною бездіяльність щодо нерозгляду заяви про актуалізацію даних та зобов’язав орган розглянути її по суті.
4. Незаконна мобілізація при чинному бронюванні
Ключовий принцип: бронювання має бути чинним на момент призову.
У справі № 500/6756/25 (рішення від 14.01.2026) суд:
скасував наказ ТЦК про призов;
скасував наказ військової частини про зарахування;
зобов’язав ухвалити рішення про звільнення особи.
Суд розмежував ситуацію з позицією Верховного Суду у справі № 260/1851/22, де бронювання було оформлено після призову. Якщо ж бронювання діяло до призову, його ігнорування є підставою для скасування мобілізації.
5. Відстрочка: межі судового втручання
Суд не «надає» відстрочку замість ТЦК, але може:
визнати бездіяльність протиправною;
зобов’язати розглянути заяву;
зобов’язати ухвалити мотивоване рішення.
Приклад — справа № 420/30063/25 (рішення від 08.01.2026), де суд зобов’язав розглянути заяви про відстрочку за п.п. 9, 14 ч. 1 ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Що виграти майже неможливо
Оскарження висновку ВЛК по суті (якщо процедура дотримана).
Спроба отримати відстрочку без документально підтверджених підстав.
Спори щодо дефіцитних військово-облікових спеціальностей.
Запізніле бронювання (оформлене після призову).
Практичний висновок
Найперспективніші мобілізаційні справи будуються на:
Процедурних порушеннях (строки, повідомлення, повноваження).
Наявності чинних документів (відстрочка, бронювання, виключення з обліку).
Доведенні причинно-наслідкового зв’язку між порушенням органу та негативними наслідками для особи.
У мобілізаційних спорах результат найчастіше залежить не від емоційної складової, а від правильно вибудуваної правової позиції та доказової бази.

