У 2026 році практика застосування статті 164 Сімейного кодексу України зазнала суттєвого уточнення. Касаційний цивільний суд у постанові від 12.01.2026 р. у справі № 708/1440/24 сформулював принципові висновки щодо стандарту доказування та меж застосування такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав.
Суд чітко окреслив: позбавлення батьківських прав — це винятковий механізм захисту дитини, який застосовується лише за наявності доведеного, системного та винного ухилення від виконання батьківських обов’язків.
Розглянемо ключові правові акценти.
1. Правова позиція Верховного Суду: крайній характер заходу
Верховний Суд підкреслив, що сама по собі наявність конфлікту між батьками або епізодичне невиконання окремих обов’язків не є достатньою підставою для позбавлення батьківських прав.
Для застосування статті 164 СК України необхідно довести:
- наявність винної поведінки;
- системність та тривалість ухилення;
- негативний вплив на дитину;
- відсутність реальної зміни поведінки батька або матері.
Суд окремо наголосив на обов’язку дослідження можливості збереження сімейних зв’язків, якщо це не суперечить інтересам дитини.
2. Нормативна база: комплексне застосування законодавства
Позиція суду ґрунтується на системному аналізі:
Сімейного кодексу України
- ст. 150 — зміст батьківських обов’язків;
- ст. 155 — межі здійснення батьківських прав;
- ст. 164 — підстави позбавлення прав;
- ст. 166 — правові наслідки такого рішення.
Цивільного процесуального кодексу України
- принцип змагальності;
- обов’язок доказування;
- вимоги до обґрунтованості рішення.
Конвенції про права дитини
Суд прямо застосував принцип «найкращих інтересів дитини» (ст. 3 Конвенції) та положення про неприпустимість розлучення з батьками без крайньої необхідності (ст. 9).
3. Новий стандарт доказування у справах про позбавлення батьківських прав
Ухилення — це не складні життєві обставини
Перебування за кордоном, фінансові труднощі або безробіття самі по собі не доводять ухилення від виховання. Необхідно встановити свідоме ігнорування інтересів дитини.
Суд вимагає доведення:
- тривалої відсутності турботи;
- відсутності емоційної участі;
- байдужості до фізичного та духовного розвитку дитини.
Сплата аліментів не є автоматичним доказом належного батьківства
Фінансова підтримка — лише один із елементів виконання батьківських обов’язків. Виховання охоплює участь у житті дитини, спілкування, формування цінностей та розвиток.
Докази мають бути комплексними
Недостатньо одного документа або формального акту органу опіки. Суд оцінює:
- психологічні висновки;
- характеристику поведінки;
- свідчення;
- документи зі школи чи медичних установ;
- інші підтвердження системності порушень.
Таким чином, стандарт доказування у 2026 році значно підвищено.
4. Принцип найкращих інтересів дитини: баланс та пропорційність
Верховний Суд акцентував: найкращі інтереси дитини не завжди означають позбавлення батьківських прав.
Суд має перевірити можливість застосування менш суворих заходів, зокрема:
- визначення способу участі у вихованні;
- обмеження спілкування;
- контроль органів опіки;
- інші альтернативні механізми.
Позбавлення прав — ultima ratio, тобто крайній засіб.
5. Роль органів опіки та піклування
Висновок органу опіки має доказове значення, однак не є обов’язковим для суду. Він підлягає оцінці разом з іншими доказами.
Судова практика 2026 року вимагає більш глибоких та аргументованих висновків органів опіки, а не формальних рекомендацій.
6. Винна поведінка як ключовий елемент
Позбавлення батьківських прав можливе лише за наявності вини — умислу або свідомої бездіяльності.
Якщо особа доведе, що невиконання обов’язків було зумовлене об’єктивними причинами, підстави для застосування статті 164 СК України відсутні.
Цей підхід формує більш європейський стандарт оцінки сімейних спорів.
7. Практичні наслідки для учасників процесу
Для адвокатів
- формування системної доказової бази;
- залучення експертів та психологів;
- доведення саме вини, а не лише формальних фактів.
Для судів
- обов’язок мотивувати рішення через принцип пропорційності;
- аналіз альтернатив позбавленню прав.
Для органів опіки
- підготовка обґрунтованих та глибоких висновків.
Висновок
Постанова Верховного Суду від 12.01.2026 року у справі № 708/1440/24 суттєво змінила підхід до застосування статті 164 Сімейного кодексу України.
Основні тенденції 2026 року:
- підвищений стандарт доказування;
- посилення принципу пропорційності;
- активне застосування Конвенції про права дитини;
- пріоритет альтернативних заходів;
- визнання позбавлення батьківських прав крайнім заходом.
Це означає більш виважений баланс між захистом дитини та правами батьків.