Кінцевий бенефіціарний власник (КБВ) — це поняття, яке щороку створює чимало клопоту для бізнесу. Розкриття інформації про справжніх власників компанії стало обов’язковим, а за помилки чи мовчання передбачено серйозні штрафи. Пояснюємо простими словами, хто такий бенефіціар, яку інформацію та кому подавати і чим ризикує компанія, що знехтувала цими вимогами.

Хто такий кінцевий бенефіціарний власник

Кінцевий бенефіціарний власник — це фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність компанії, навіть якщо формально не значиться серед власників. Простими словами, це реальна людина, яка стоїть за бізнесом і приймає ключові рішення. Для трастів та подібних утворень бенефіціарами вважають засновника, довірчого власника, вигодоодержувачів та інших осіб з вирішальним впливом.

Прямий і непрямий вплив: правило 25%

Закон розрізняє два види контролю:

• Прямий вплив — особа безпосередньо володіє часткою не менше 25% статутного капіталу або прав голосу компанії.
• Непрямий вплив — особа володіє такою ж часткою через інших пов’язаних осіб, трасти чи ланцюг володіння, або фактично контролює компанію в інший спосіб (визначає рішення, розпоряджається активами, впливає на органи управління) незалежно від формального володіння.

Важливий нюанс: бенефіціаром НЕ вважається особа, яка хоч і має право на 25% і більше, але є лише номінальним власником, комерційним агентом чи посередником. Тобто закон цікавить справжній, а не формальний контроль.

Кінцевий бенефіціарний власник: яку інформацію подавати

Для державної реєстрації юридичної особи (та при змінах) подають відомості про кінцевого бенефіціарного власника. Ключові документи:

• структура власності — документально підтверджена схема відносин між особами, що дає змогу встановити всіх бенефіціарів (форму затверджено Положенням № 163; Мінфін розробив зразки схем);
• витяг із торговельного, банківського чи судового реєстру — якщо засновником є юридична особа-нерезидент;
• копія документа, що посвідчує особу бенефіціара (нотаріально засвідчена або підписана КЕП уповноваженої особи).

Ці вимоги діють поряд зі звичайними процедурами реєстрації бізнесу — див. нашу покрокову інструкцію з реєстрації ТОВ та матеріал про внесення змін до ТОВ.

Строки розкриття та воєнний стан

Компанії, зареєстровані до 28.04.2020, мали подати інформацію про бенефіціара та структуру власності до 11 липня 2022 року включно (рік із набрання чинності Положенням № 163). Проте на період воєнного стану діють пільгові правила: розкрити або оновити відомості можна протягом трьох місяців після скасування воєнного стану, а якщо перешкоди зберігаються — ще протягом місяця після їх усунення. Це відтермінування не звільняє від обов’язку — лише переносить строк.

Особливості для нерезидентів

Окремі правила діють для нерезидентів, які мають рахунок в українському банку, працюють через постійне представництво або мають місце ефективного управління в Україні. Вони зобов’язані встановити власну структуру власності й усіх бенефіціарів, зберігати ці дані в Україні щонайменше 1825 днів та повідомляти податковий орган про зміни протягом 30 робочих днів. Подати інформацію нерезидент може сам або делегувати це банку.

Відповідальність за неподання інформації про бенефіціарів

Ігнорувати ці вимоги ризиковано — передбачено два види відповідальності:

• Адміністративна (на керівника юрособи): за неподання чи несвоєчасне подання інформації про кінцевого бенефіціарного власника — штраф від 1000 до 3000 НМДГ, тобто від 17 000 до 51 000 грн (ч. 6 ст. 166-11 КУпАП).
• Фінансова (на юрособу): за внесення завідомо неправдивих відомостей про бенефіціара, неподання інформації або ненадання засновниками потрібних даних — штраф від 1000 до 20 000 НМДГ (до 340 000 грн) згідно з ч. 4 ст. 35 Закону № 755.

Притягує до фінансової відповідальності Міністерство юстиції у визначеному ним порядку.

Кінцевий бенефіціарний власник: практичні поради бізнесу

Щоб уникнути штрафів за порушення правил про кінцевого бенефіціарного власника, радимо:

• перевірити, чи актуальні відомості про бенефіціара та структуру власності в Єдиному держреєстрі;
• оновлювати дані щоразу при зміні учасників чи структури контролю;
• правильно оформити схему структури власності за зразками Мінфіну — саме тут найчастіше помиляються;
• не покладатися лише на «воєнне» відтермінування, а розкрити інформацію за першої можливості.

Висновок

Розкриття інформації про кінцевого бенефіціарного власника — це не формальність, а обов’язок, за невиконання якого штрафують і керівника, і саму компанію. Головні складнощі — правильно визначити реального бенефіціара та коректно скласти структуру власності. Щоб не ризикувати штрафами до 340 000 грн, підготовку документів варто довірити юристу, який супроводить реєстрацію та зміни у бізнесі.