Стягнення штрафних санкцій після припинення договору

При припиненні договірних відносин завжди виникає питання з остаточним їх врегулюванням (особливо у випадку, якщо сторони ще не виконали своїх зобов’язаннь). Особливо важливим є питання про договірні санкції: чи продовжують вони діяти в ситуації, коли договір вже припинений, проте заборгованість по ньому ще не сплачена?

Договірні санкції підлягають нарахуванню лише до дати розірвання договору.

Після цієї дати можна застосовувати лише санкції, передбачені ст. 625 ЦК, тобто стягнути інфляційні та 3% річних.

Це випливає з того, що з моменту розірвання договору він більше не діє.

Договірні санкції підлягають нарахуванню за весь період прострочення, оскільки розірвання договору не означає припинення зобов’язання зі сплати орендної плати, а також не звільняє від відповідальності за порушення договору.

Нарахування пені, передбаченої договором, можливо за 6 місяців з моменту виникнення заборгованості незалежно від дати розірвання договору. У свою чергу, штраф, передбачений договором, може бути стягнутий за весь період прострочення.

Крім того, можна стягнути і санкції, передбачені ст. 625 ЦК за весь період прострочення.

Згідно ч. 2 ст. 653 ЦК у разі розірвання договору припиняються зобов’язання сторін, що виникли з такого договору. При цьому, виходячи з норми ч. 3 ст. 653 ЦК, моментом припинення договору є момент досягнення сторонами згоди щодо цього.

У той же час розірвання договору не звільняє боржника від відповідальності за раніше допущені порушення своїх зобов’язань за договором. Це випливає з аналогії з певними ч. 4 ст. 631 ЦК наслідками закінчення терміну дії договору.

Договірні санкції можуть застосовуватися тільки в період з моменту виникнення заборгованості до моменту розірвання договору (з урахуванням правила, встановленого ч. 6 ст. 232 ГК), у той час як стягнення відсотків та інфляційних виплат, передбачених ст. 625 ЦК, можливо за весь період прострочення.

Похожие записи

No results found

Меню