Оскарження податкового повідомлення-рішення – досить поширена практика . Згідно ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) повідомлення може бути  оскаржене як в адміністративному, так і в судовому порядку .

Оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку

Згідно п. 56.3 ПКУ податкове повідомлення-рішення можна оскаржити шляхом подачі скарги до органів вищого рівня не пізніше 10 днів з моменту його отримання (терміни можуть бути продовжені).

Скарга подається в Головний офіс фіскальної служби України при оскарженні дій фіскальної служби обласного рівня, в обласний офіс фіскальної служби України – при оскарженні дій фіскальної служби районного або місцевого рівня.

ПКУ встановлює, що під час адміністративного оскарження обов’язок доведення правомірності дій лежить на контролюючому органі, тобто на фіскальній службі. Однак на практиці у фіскалів завжди знайдеться аргумент, чому вони мають рацію, навіть в разі повного порушення норм законодавства, адже правомірність дій можна пояснити як інформацією з  внутрішньої електронно-інформаційної системи, так і “зручним” трактуванням норм ПКУ. Якщо правова позиція скаржника сильна, слід залучити бізнес-омбудсмена (або посла / консула як представника іноземної держави, якщо у фірми  є іноземні інвестиції). Не забувайте, що згідно п . П. 1, 2 розд. V Порядку оформлення та подання скарг платниками податків і їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 21 .10.2015 р 916, платник податків має право брати участь в розгляді його скарги особисто або через представника.

Важливим процедурним моментом при оскарженні податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку є те, що, подаючи оскарження до вищестоящого органу, потрібно повідомити також орган, який виніс таке рішення.

Фіскальна служба, отримавши скаргу, зобов’язана протягом 20 днів надати обґрунтовану відповідь щодо правомірності чи неправомірності податкового повідомлення-рішення. У разі ненадання відповіді скарга буде вважатися задоволеною повною мірою, хоча керівник відповідної фіскальної служби вправі продовжити термін розгляду скарги до 60 днів .

У п. 56.6 ПКУ передбачається дворівнева система адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення. Так, якщо місцева фіскальна служба частково або повністю відмовить у задоволенні скарги, платник податків може звернутися до фіскальної  службу вищого рівня.

На жаль, оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку не завжди ефективно: платники податків часто не встигають підготувати мотивовану скаргу у встановлений законом термін (10 днів) . Саме тому оскарження в судовому порядку – набагато більш дієвий спосіб правового захисту, а процес адміністративного оскарження може служити хіба що процедурним моментом для затягування часу, особливо при використанні дворівневої системи оскарження.

Оскарження податкового повідомлення-рішення в судовому порядку

Платник податків, щодо якого було прийнято податкове повідомлення-рішення, згідно зі ст. 102 ПКУ має право подати позов про скасування зазначеного рішення впродовж 1095 днів (3 роки).

Якщо перед подачею позову до суду був застосований адміністративний порядок захисту прав, згідно ст. 56.19 ПКУ платник податків може оскаржити податкове повідомлення-рішення протягом  місяця після завершення процесу адміністративного оскарження. На практиці суди не відмовляють у відкритті провадження в разі порушення місячного терміну на оскарження, оскільки дві згадані  норми діють паралельно.

При оскарженні податкового повідомлення-рішення в судовому порядку потрібно апелювати як до процедурних порушень з боку фіскалів, так і до порушень матеріального права . Зокрема, податківці оформляють знамениті податкові повідомлення-рішення на підставі наказу Мінфіну “Про затвердження Порядку направлення контролюючими органами податкових повідомлень-рішень  платникам податків” від 28 .12.2015 р 1204. Процедура його складання або відправки при цьому часто порушується, що може стати хорошим аргументом для оскарження. Розглянемо приклади з судової практики .

У постанові Одеського окружного адміністративного суду від 16.03.2017 у справі 815/7438/16 мова йде про зіставлення фіскалами даних з автоматизованої системи електронної звітності підприємства. Так, служба, спираючись на дані з автоматизованої системи, склала податкове повідомлення-рішення про нарахування боргу в зв’язку з незаконним отриманням податкового кредиту через фіктивні операції. Однак підприємство на підставі первинних податкових документів довело реальність здійснених операцій і відстояло своє право на податковий кредит . Фіскальна служба в свою чергу апелювала до того, що контрагенти скаржника не платили реальні податки, хоча підприємство не може нести відповідальність за несплату податків своїми контрагентами, а тому має право на податковий кредит.

У постанові Одеського адміністративного суду від 28.12.2016 у справі № 815/6470/16 мова йде про те, що фірма, що отримала податкове повідомлення-рішення, оскаржила його в адміністративному порядку. Скарга в адміністративному порядку не була задоволена, а тому компанія звернулася до суду з метою захисту свого порушеного права. Відносно підприємства в даному випадку була проведена серія податкових перевірок, двома з яких зафіксовано одне і те саме порушення. Фірма бажає довести, що ніхто не може бути двічі притягнений за одне й те саме правопорушення, і захистити свої права в судовому порядку всупереч відмові в задоволенні скарги під час адміністративної процедури. Верховний суд скасував рішення судів попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд (див. Постанову ВС від 27.03.2018 р).

Постановою Верховного суду від 16.01.2018 р № К / 9901/924/18 поставлено крапку по іншій судовій справі з фіскальною службою, яке тривало сім років. Так, далекого 2011 року податківці провели перевірку з недотриманням правил повідомлення платника про неї, хоча і виявили реальні порушення норм законодавства. Верховний суд визнав дії фіскальної служби неправомірними. В результаті платник спершу відстрочив оплату донарахованого зобов’язання, а через порушення фіскалами процедурних моментів ще й відстояв свої права.

Фіскали не завжди допускають порушення в процесі проведення перевірок, а платники часто неправильно ведуть свою документацію. У таких випадках сплату донарахованого зобов’язання уникнути не вийде, проте можна відтягнути терміни.

З огляду на проаналізоване правове поле щодо оскарження податкового повідомлення-рішення, приходимо до наступних висновків:

  • процедура формування, відправки та оскарження відповідного податкового повідомлення-рішення чітко врегульована нормами процесуального та матеріального права;
  • потрібно активно захищати свої порушені права як самостійно, так і залучаючи (при необхідності) зовнішніх радників;
  • не бійтеся починати адміністративну та судову тяганину з фіскалами, оскільки в сучасній практиці багато позитивних рішень на користь платника податків;
  • обов’язково зберігайте первинну документацію, а також інші папери, які можуть мати значення для посилення і доведення вашої правової позиції.